Щільність органічних домішок менше щільності суміші води з буряком, тому у буряковій суміші, що протікає по гідротранспортеру, вони розташовуються на поверхні води. Такі домішки называються легкими, або плаваючими, і уловлюються в спеціальних пристроях - ботвопастках. Ботвопастки встановлюють на жолобі гідротранспортеру відкрито в спеціальному приміщенні, а також на естакаді.

Робочим органом ботвопасток є граблі, опущені у буряководяну суміш, які, рухаючись проти потоку буряководяної суміші, захоплюють легкі домішки.

Грабельні ботвопастки бувають двох типів - ланцюгові і ротаційні. Ланцюгові ботвопастки залежно від профілю каркаса, на якому розміщуються зірочки і ролики для ланцюгів з укріпленими на них гребінками грабель.

Обслуговування ланцюгової ботвопастки полягає в періодичному спостереженні за приводом, ланцюгами і граблями, а також у своєчасному видаленні уловлених домішок. Необхідно також стежити за тим, щоб в місці установки її не було заторів буряка. Регулюванням натяжної станції забезпечується рівномірне і постійне натягнення гілок тягового ланцюга. Для гарної роботи пастки велике значення має своєчасне видалення уловлених домішок з похилого лотка. У кожному окремому випадку необхідно підбирати оптимальный кут нахилу лотка до вертикалі і робити його не  менш 55°, здійснювати механічне очищення або посилене змивання домішок водою з бризкалки.

Ботволопастка СБГ- 1060 призначена для роботи на цукрових заводах потужністю 6000 тонни буряка за добу. Для цукрових заводів потужністю 3000 і 4500 тонни буряка за добу застосовується така ж пастка, але зі зменшеним числом гребінок в ряду і зменшеною шириною жолоба.[1]

Ботвопастка працює таким чином: граблі, рухаючись в гідротранспортері назустріч потоку буряководяної суміші, зубами вловлюють пливучі домішки. При огинанні ланцюгом з граблями тягових зірочок граблі піднімаються вгору і під дією власної маси знаходяться весь час у вертикальному положенні.[2]