Однією з причин важкості боротьби з онкологією є резистентність, яка виникає до протипухлинних препаратів. Тому, актуальною задачею дослідників у цій галузі є достовірний прогноз експресії молекулярних маркерів, асоційованих з лікарською резистентністю. Оскільки кількість SH-вмісних небілкових тіолових сполук відображає активність окисно-відновних ферментних систем, то може свідчити про вироблення дезінтоксикаційних механізмів пухлинних клітин до лікарських препаратів, направлених на їх знищення. Метою роботи є дослідження кількості тіолових груп клітин раку молочної залози щурів штаму Walker 256 на різних етапах вироблення резистентності до доксорубіцину методом проточної цитофлуорометрії.

Як видно з результатів дослідження (рис.1), кількість цих сполук в пухлинних клітинах з різною резистентністю до доксорубіцину достовірно відрізняється. У штаму з низькою резистентністю (гальмування росту 65 %) кількість була незначною. На другому етапі набуття резистентності цей показник зростає майже в 10раз у порівнянні із значеннями І етапу. Ще більше підвищення кількості SH-вмісних небілкових тіолових сполук (у 25 разів порівняно з І етапом) спостерігалось на ІІІ етапі розвитку резистентності, коли гальмування росту пухлини доксорубіцином становило лише 2%, тобто 98% пухлинних клітин залишались життєздатними.

(сам рисунок дивіться в додаткових матеріалах)

Рис. 1. Кількість SH-груп пухлинних клітин з різною резистентністю до доксорубіцину.

Отже, можна стверджувати, що за показником SH-вмісних небілкових тіолових сполук визначених методом проточної цитофлуориметрії, можна достовірно визначати резистентні штами пухлин (до доксорубіцину) і застосовувати інші методи лікування.