Остання редакція: 2015-06-24
Тези доповіді
Базидіальні гриби роду Trametes не вимогливі до складу живильних середовищ і характеризуються високою питомою швидкістю росту на рідких середовищах, що робить їх перспективними об’єктами для промислової біотехнології [1]. Це дає змогу культивувати базидіальні гриби роду Trametes на живильних середовищах на основі відходів харчової промисловості (молочна сироватка) [2] та сільського господарства (картопляні очистки). Науковий інтерес до представників саме роду Trametes обумовлений лікувальними властивостями цих грибів підтвердженими експериментальними дослідженнями ряду авторів [3].
Метою роботи було провести скринінг серед штамів базидіальних грибів роду Trametes на широкому спектрі живильних середовищ.
Об’єкти дослідження: 7 штамів Trametes versicolor, 13 штамів T. zonatus, 7 штамів T. hirsutus та по-одному штаму видів T. pubescens та T. villosus. Штами зберігаються в колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
Для забезпечення трофічних потреб штамів використовували рідкі живильні середовища: нативна молочна сироватка, комплексні середовища (картопляно-глюкозне з 2 % вмістом глюкози і глюкозо-пептонне середовище з 2 % вмістом глюкози), синтетичне середовище Норкранс (контрольне середовище). Культивування проводили у 3-х повторностях 7 діб у стаціонарних умовах за температури 30±1°С, рН 5,03−7,02 (в залежності від живильного середовища). Скринінг проводили за концентрацією накопичуваної біомаси штамів.
Аналіз результатів дослідження дає змогу розташувати використані для культивування живильні середовища у порядку зменшення концентрації біомаси штамів, яка була отримана після культивування на кожному середовищі, наступним чином: нативна молочна сироватка − глюкозо-пептонне середовище − картопляно-глюкозне середовище − середовище Норкранс.
Найбільша концентрація біомаси була встановлена для штамів Т. versicolor 353, 5131 і 1689 (16,27, 15,21 і 13,20 г/дм3, відповідно) і Т. zonatus 5133 (9,23 г/дм3) на нативній молочній сироватці. Культивування на глюкозо-пептонному середовищі сприяло накопиченню біомаси більше 5,0 г/дм3 лише для штаму Т. zonatus 5302 (5,47 г/дм3). Для видів T. hirsutus, T. pubescens та T. villosus концентрація біомаси на всіх середовищах не перевищувала 2,0 г/дм3
Отже, для подальшого вивчення особливостей росту на нативній молочній сироватці обрано Т. versicolor 353, 5131 і 1689, Т. zonatus 5133, на глюкозо-пептонному середовищі − Т. zonatus 5302.
Посилання
1. Горшина Е.С., Скворцова М.М., Бирюков В.В. Технология получения биологически активной субстанции лекарственного гриба кориола опушеного // Биотехнология. – 2003. – № 2 . – С. 45-53.
2. Луфф С. Сыворотка как средство укрепления иммунитета / Переработка молока. – 2006. – № 2 . – С. 39-41.
3. Даниляк М.І., Решетников С.В. Лікарські гриби. Медичне застосування та проблеми біотехнології. – К.:Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 1996. – 61 с.