Продуктивність сої залежить від фітосанітарного стану ґрунтів та посівного матеріалу. Фітопатогенні гриби можуть спричиняти значні втрати врожаю. Більшість з них здатні зберігатися на насінні, тому існує необхідність в його передпосівній обробці захисними препаратами. Протруювання насіння сої фунгіцидами з метою зниження рівня грибкових захворювань рослин часто негативно впливає на бульбочкові бактерії, які використовують для інокуляції насіння бобових [1]. Фунгіциди можуть пригнічувати життєздатність, нодуляційну активність ризобій, а також азотфіксувальну активність симбіотичного апарату. Тому сучасні агротехнології передбачають попередні дослідження можливості сумісного застосування фунгіцидів з мікробними препаратами.

Метою роботи було вивчення впливу фунгіцидів системної дії Кінто Дуо, Максим Стар та Вітавакс 200 ФФ [2] на фізіологічну активність високоефективних штамів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 та УКМ В-6023.

Чутливість бактерій до фунгіцидів визначали методом паперових дисків. У лабораторних експериментах використовували концентрації фунгіцидів, рекомендовані виробниками для обробки насіння. Встановлено, що фунгіциди Максим Стар і Кінто Дуо не пригнічували ріст досліджуваних штамів B.japonicum. За дії Вітаваксу спостерігали інгібування розвитку B.japonicum УКМ В-6035 – діаметр зони затримки росту бактерій становив 25,9 мм.

У вегетаційному досліді виявлено, що за комбінованої обробки насіння сої сорту Аннушка фунгіцидами Кінто Дуо, Максим Стар або Вітавакс 200 ФФ та інокулянтом на основі штаму B.japonicum УКМ В-6035 фактична азотфіксувальна активність соєво-ризобіального симбіозу знижувалась у 3-5,8 рази порівняно з варіантом інокуляції (контроль). За комбінованої обробки насіння Максим Стар та B.japonicum УКМ В-6023 фактична азотфіксувальна активність нодуляційного апарату також зменшувалась у 2,6 рази порівняно з контролем. При застосуванні Кінто Дуо або Вітаваксу з подальшою інокуляцією цим штамом ризобій азотфіксувальна активність зростала у 1,9 та 1,3 рази відповідно. Таким чином, штам B.japonicum УКМ В-6023 сумісний з даними фунгіцидами і є перспективним у системах інтегрованого захисту рослин.

1. Титова Л.В., Леонова Н.О., Антипчук А.Ф. Азотфиксирующие микроорганизмы в микробно-растительных системах. В.кн.: Биорегуляция микробно-растительных систем: Монография / Под общей ред. Иутинской Г.А., Пономаренко С.П. – К.: Ничлава. – 2010. – С.99-195.
2. agroua.net/plant/chemicaldefence/protect/pg-10/