Вплив неоднорідного магнітного поля на корозію, хімічне травлення та електроосадження металів є предметом сучасних досліджень з магнітоелектролізу [1]. Також останнім часом виявлено низку експериментальних ефектів, що демонструють фігури травлення металевих феромагнітних зразків, які корелюють із просторовим розподілом магнітостатичних полів (полів розсіяння) доменних структур [2-4]. Ефекти залежності структури металу від просторового розподілу магнітостатичних полів на поверхні електроду спостерігаються також і при осадженні металів з розчинів електролітів. Також відзначається [2], що при електроосадженні парамагнітних катіонів із розчину на поверхню електроду у формі пластини при зміні прикладеного магнітного поля змінюється товщина дифузійного шару, а також спостерігається періодична вкраплена гексагональна чи кругова структура ділянок осадження, яка дещо змінює свої розміри та розташування в залежності від величини та напрямку градієнтного магнітного поля та виду розчинених іонів [3].

Результати теоретичної моделі даної роботи описують експериментальну форму міжфазної поверхні при осадженні міді на сталеву пластину в неоднорідному магнітному полі, з використанням магніту з дводоменною структурою з різним напрямком намагніченості доменів. Порівняння експериментальних даних з результатами теоретичного моделювання представлено на рис. 1.

Рисунок 1 – Теоретична форма міжфазної поверхні в електроліті: синій – намагніченість вгору, червоний – намагніченість вниз. Суцільна лінія – теоретична форма міжфазної поверхні, точки – експериментальні дані.