В наш час велика частина виробництва лікарських засобів припадає на тверді лікарські форми, виробництво яких неможливо без процесів сушіння, в яких застосовуються фільтруючі матеріали для очистки газів.

Рукавні фільтри відносяться до пиловловлюючого обладнання «сухого» типу. Вони мають найбільшу ефективність очищування газів в порівнянні з апаратами вологої очистки та електрофільтрів. Рукавні фільтри виготовлять, в основному, з тканинних матеріалів, що дозволяє їх експлуатувати при температурі до +260^оС.

Термін експлуатації в середньому складає 2-3 роки, в окремих випадках фільтр може ефективно працювати до 6 років.

Ефективність уловлювання пилу залежить від дисперсності частинок пилу, розміру питомого газового та пилевого навантаження, характеристик фільтрувального матеріалу, гідравлічного опору фільтра та способу регенерації.

Існує два основних способи регенерації:

-                     механічне струшування, при якому пил видаляється тільки з поверхні фільтруючого матріалу;

-                     зворотня продувка, при якій пил видаляється з поверхні та пор фільтруючого матеріалу.

Перевагою механічного струшування є стабільність цього процесу, а недоліками є:

-                     необхідність вимкнення обладнання на період очистки;

-                     складність конструкції механізму струшування;

-                     заломи та стирання матеріалу в одних і тих самих місцях;

Перевагою очистки зворотньою продувкою є плавна та невелика деформація фільтрувального матеріалу, а не достатком є зниження продуктивності за рахунок підсосу повітря в період регенерації. Різновидом такої очистки є імпульсна регенерація, що проводиться зжатим повітрям при тиску 0,4-0,6 МПа. Витрати зжатого повітря на регенерацію зазвичай не перевищує 0,1% від об’єму очищеного газу.

а).

б).

в).

Рис. 1 – Схема роботи та регенерації рукавного фільтра: а – режим роботи; б – режим регенерації струшуванням; в – режим регенерації зворотньою продувкою.