Схеми однокорпусних установок для екстракції твердих тіл не є складними. Суміш, яка піддається екстракції, загружається в екстрактор, куди одночасно заливають певну кількість чистого розчинника. Через деякий час, коли з суміші в розчин перейде певна кількість речовини яку ми виділяємо і розчин досягне потрібної концентрації  його спускають в перегонний куб, де проходить процес відгонки розчинника. Пари розчинника з перегінного куба направляються в холодильник конденсатор, де вони охолоджуються водою і конденсуються; отриманий конденсат(чистий розчинник) збирається в збірнику, з якого  поступає знову в екстрактор для подальшої обробки суміші і тд.

Екстракції в однокорпусних установках не вигідна. Тому такі установки поєднують  і отримують багатокорпусну установку для екстракції. В даному випадку суміш, яка підлягає екстракції загружають одночасно у всі установки багатокорпусної установки. Розчин поступає в один з екстракторів, рухається через нього, а потім послідовно проходить всі екстрактори. З останнього екстрактора концентрований розчин направляють в перегінний куб. Пари розчинника і перегінного куба поступають в холодильник-конденсатор; отриманий конденсат збирають в збірник, з якого потім передається в перший екстрактор.

Процес проходить до тих пір, поки в першому екстракторі ступінь вилучення даного компонента не буде доведена до потрібної. Після цього, перший екстрактор виключають, розчин з нього спускають в перегінний куб для відгонки розчинника, а в екстрактор загружають свіжу порцію оброблюваної суміші. Екстрактор який загрузили новою сумішшю включають в роботу останнім, першим по ходу розчинника стає екстрактор що був другим. Після досягнення заданої ступені вилучення цей екстрактор також спустошують, загружають нову порцію суміші і включають в схему в якості останнього апарата. Потім виключають третій екстрактор і так далі. З цього можна зробити висновок, що комбінування однокорпусних установок в багатокорпусні дає більшу продуктивність при майже однакових затратах.