Гемодіаліз -  це процедура очищення крові при гострій нирковій недостатності за допомогою апарата «штучна нирка». Принцип гемодіалізу заснували на явищі виборчої дифузії через напівпроникну мембрану, яка з одного боку омивається кров'ю, а з іншого боку – діалізатом (діалізуючим розчином). Метод гемодіалізу використовують для очищення крові від шкідливих речовин, таких як сечовина, креатинін, отрут, лікарських препаратів, спирту, електролітів, надлишку води.

Типи діалізаторів для виконання гемодіалізу:

−    діалізатор у формі барабану. На барабан, який частково занурений  у ємність із діалізатом, спірально в один шар намотано целофанову трубку. При обертанні барабана, відбувається дифузія речовин з крові у діалізат та навпаки;

−    діалізатори котушкового типу. Трубка з напівпроникної мембрани, намотана у декілька шарів на тверду основу циліндричної форми. А целюлозна спіраль намотана навколо циліндру з жорсткої сітки.   Для запобігання збільшення обсягу трубки при циркуляції крові її з двох сторін обмежують жорсткими стінками з пластику. Швидкість фільтрації у таких діалізаторах непередбачувана;

−    діалізатори пластинчатого типу. Основними елементами є листи напівпроникної мембрани, які затиснуті між пластинами полімеру з повздовжніми канавками. Переваги: рівень фільтрації є легко контрольованим та передбачуваним, низька собівартість. Недоліки: для попереднього заповнення потребується великий об’єм крові (60-170 мл).

−     капілярні діалізатори . Основним їх елементом є напівпроникна мембрана, структура якої являє з тонкостінні капіляри (11-30 мкм) із внутрішнім діаметром 100-200 мкм. Пучки, які містять тисячі тонких капілярних трубок, розміщаються у циліндричному футлярі з прозорого пластику. Цей тип діалізаторів є найбільш розповсюдженим. В них використовується протиток рідини: кров і діалізат течуть у протилежних напрямах. Переваги: метод зберігає діалізат свіжим при постійній циркуляції, лінійний потік крові, низький опір крові, малий обсяг заповнення (35-75 мл).