Культури роду P.betulinus, що відносяться до відділу Basidiomycota, мають певні фармакологічні властивості. Сучасними дослідниками [1] проаналізовано біологічно активні речовини, що входять до складу як плодових тіл, так і міцелію P.betulinus. Зокрема, виділено  антибіотик, який отримав назву "піптамін", з молекулярною формулою C₂₀H₃₅N₃ [2] і виявляє антибактеріальну дію до Bacillus subtilis та Escherichia coli [3].

Розробка технології культивування базидіоміцетів включає  встановлення оптимальних умов для росту і збереження штамів у належному фізіологічному стані, саме тому було проведено вивчення морфолого-культуральних характеристик вегетативного міцелію з метою отримання штамів, перспективних для подальшого практичного застосування.

Досліджено ріст 11 штамів P. betulinus на 3 різних живильних середовищах: сусло-агар (СА), картопляно-декстрозний агар (КДА), глюкозо-пептон-дріжджовий агар (ГПДА). Враховували морфологію колоній на певному середовищі, інтенсивність розвитку вегетативного міцелію, визначали радіальну  швидкість росту.  Культивування проводили за  температур: 4±0,1; 22±0,1; 26±0,1; 28±0,1°С. Для перевірки життєздатності культур їх інкубували на ГПДА за температур 30 – 36 °С з кроком 1°С.

Проведене комплексне дослідження дало змогу отримати дані про ріст і морфологію культур P. betulinus на агаризованих живильних середовищах різного складу за різних температур інкубації. Ріст міцелію зафіксовано на всіх середовищах, за  швидкістю росту штами відносяться до культур, що ростуть із середньою швидкістю (5–9 мм/добу),  максимальна швидкість  спостерігалася на КДА. Встановлено, що ріст міцелію відбувався у температурному інтервалі 4–30°С,  оптимальною була температура   26 °С. За  36°С із експозицією 3 доби штами втрачали життєздатність.