Вищі базидіальні гриби – продуценти біологічно активних речовин лікувально-профілактичної дії, а саме антиоксидантна, імуномодулююча, протимікробна, противірусна, тромболітична та ряд інших. Саме це обумовлює зростаючий інтерес до даної групи організмів. До цієї групи організмів належить і трутовик сірчано-жовтий Laetiporus sulphureus, для якого відомі антиоксидантна, радіопротекторна, гіпоглікемічна, цитотоксична та тромболітична активності.

На сьогодні залишається актуальним питання особливостей живлення цих об’єктів. Головну роль в живленні грибів відіграють вуглець та азот. Проте для нормального росту гриби мають потребу і в джерелах мінерального живлення. Базидіальні гриби у відносно великих кількостях використовують фосфор, калій, сірку, магній і в невеликих – залізо, мідь, марганець і ін. Проте роль мінерального живлення для росту грибів досліджена мало і необхідно з’ясовувати потреби у них для кожного конкретного культивованого штаму. Крім того, важливим є коректне поєднання усіх складових поживного середовища, що формувало б оптимальні умови для росту організму та накопичення цільових продуктів.

Метою даного дослідження є вивчення впливу фосфатів калію, у складі поживного середовища на основі екстракту бурякового жому, на ріст вищого базидіального гриба Laetiporus sulphureus.

Як видно з даних таблиці 1 додавання фосфатів до екстракту сприяє більш глибокому споживанню цукрів. Також спостерігається вищій рівень білку в культуральній рідині з різними фосфатами у порівняні з контролем.

Таблиця 1. Характеристики вихідного середовища культивування та культуральних рідин

Показник

Вихідне середовище

Культуральна рідина

без фосфатів

КН₂РО₄

К₂НРО₄

КН₂РО₄ та К₂НРО₄

Концентрація цукрів, мг/мл

9,85±1,24

2,16±0,52

2,11±0,26

1,60±0,15

1,76±0,29

Концентрація білків, мг/мл

3,74±0,21

2,76±0,30

2,81±0,25

2,96±0,20

2,99±0,22

Ефективність культивування відображає економічний коефіцієнт, якій на контрольному середовищі становив 0,1294, тоді як наявність К₂НРО₄ призводила до зменшення значення до 0,1197, а КН₂РО₄ та суміш солей підвищували ефективність до 0,1487 та 0,1325, відповідно.

Таким чином найбільш позитивний вплив на ріст L. sulphureus, з досліджуваних варіантів використання фосфору, має дигідрофосфат калію, про що свідчить підвищення на 15% економічного коефіцієнту.