Склад поживного середовища та умови культивування є одними з вирішальних факторів, що впливають на інтенсивність росту продуцентів та утворення ними метаболітів. Метою роботи було вивчення впливу  модифікованого культурального середовища на клітинний цикл  пробіотичного штаму Lactobacillus plantarum 2621.

Клітинний цикл оцінювали шляхом визначення плоїдності клітин з використанням флуоресцентного зонду пропідій йодиду (PI) [1]. Статистичну обробку проводили з використанням програми Statistica.

Об’єкт ом досліджень  був штам L. plantarum 2621-продуцент таннази.  Культура клітин вирощувалася в анаеробних умовах протягом 48 годин при температурі 37°C на модифікованому середовищі MRS з додаванням галлової кислоти до 0,2%. В якості контролю використовувались бактерії, вирощені в аналогічних умовах на класичному MRS.

Аналіз досліджень показав, що на контрольному  середовищі відбувався типовий S-подібний ріст мікробної популяції [2]. Високий рівень сигналу на початку культивування (концентрація ДНК у клітині становила 245,910±14,708 о.о.) свідчив про активний синтез ДНК та високу проліферативну активність клітин в експоненційній фазі росту. На 24 годину культивування відмічалось  зниження сигналу до 141,155±8,323 о.о., що вказувало на зменшення синтезу ДНК та вихід культури на стаціонарну фазу росту. На 48 годину культивування концентрація ДНК у клітині становила 119,665±7,870 о.о. Ці закономірності підтверджуються концентрацією клітин, яка відповідала 5,020±0,410×10⁷ кл/мл; 20,600±2,036×10⁷ кл/мл; 25,405±0,785×10⁷ кл/мл  відповідно на 0; 24 та 48 годину культивування.

На модифікованому ПС спостерігалася  інакша картина. На момент посіву концентрація ДНК у клітинах лактобактерій  становила 196,285±2,001 о.о. На 24 годину культивування вона  падала до 133,080±28,383 о.о. , а далі  на 48 годину збільшувалася до 142,900±8,641 о.о. Концентрація клітин  в культуральному середовище становила 9,290±0,028×10⁷ кл/мл.; 9,780±0,078×10⁷ кл/мл.; 15,695±5,579×10⁷ кл/мл на 0; 24 та 48 годину культивування відповідно.

Таким чином, дослідження модифікуючої дії  галлової кислоти на клітинний цикл культури  L.plantarum протягом 48 годин, виявило цитостатичний ефект, що відображалось у повільному зростанні концентрації клітин молочнокислих бактерій та зниження синтезу ДНК після 24 годин культивування.