Наукові конференції України, Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Біотехнологія XXI століття»

Розмір шрифту: 
СИНТЕЗ АПАТИТПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
О.М., Л.Ф. Смородська, Суходуб

Остання редакція: 2015-06-24

Тези доповіді


Сьогодні проблема заміщення дефектів кісткової тканини стоїть як ніколи гостро. Суто теоретично є можливість використання донорського матеріалу, але це передбачає вирішення проблем, до розв’язання яких медицина ще не готова (відторгнення, імунні реакції тощо). Тому одним із альтернативних шляхів є отримання синтетичних матеріалів з високою біосумісністю. До таких матеріалів належать різноманітні біополімерні нанокомпозити.

Метою роботи був синтез і дослідження фізико-механічних та структурних властивостей новітніх нанокомпозитних матеріалів на основі альгінату, хітозану та дрібнодисперсного гідроксиапатиту.

Матеріали та методи. Для синтезу були використатні комерційні матеріали: гідроксиапатит (ГА);  хітозан М.М. 39 кДа, ступінь деацетилювання 85%; натрію альгінат харчовий; полівініловий спирт; натрієва сіль карбоксиметилцелюлози харчова; оксид цирконію.

Нанодисперсний ГА (хімічна формула – Са10(РО4)6(ОН)2) синтезований шляхом осадження з суміші водних розчинів солей нітратної і фосфорної кислот [1]. Взаємодія між реагентами відбувається за реакцією:

10Ca(NO3)2 + 6(NH4)2HPO4 + 8NH4OH = Ca10(PO4)6(OН)2 + 20NH4NO3 +6H2O

Приготування композиційних матеріалів проводили шляхом змішуванням отриманого, висушеного при 37оС та подрібненого ГА з полімером у співвідношенні  1:1 за масою. Отриману масу компактували в пластмасові циліндри довжиною ~ 11 мм і діаметром 4,5 мм та висушували при кімнатній температурі протягом доби.

Результати та обговорення. Фазовий склад отриманих композитів визначали за допомогою методу рентгенівської дифракції. Результати рентгеноструктурного аналізу показали, що основною фазою є дрібнодисперсний ГА. Біоактивність апатитполімерів визначали за аналізом зміни значення рН розчину SBF. Зміна рН у широких межах підтвердила  біосумісність синтезованих кальцій‑фосфатних матеріалів. В результаті обчислень показали, що найвищу межу міцності мають зразки Хітозан +ГА, КМЦ+ГА, Хітозан+ГА+5% ZrO2 та КМЦ+ГА+5% ZrO2. Порівняння механічних властивостей при випробуванні на стиск довели, що максимальний модуль пружності мають зразки Альгінат+ГА, Хітозан 3%+ ГА та Хітозан+ГА+5% ZrO2

Висновки. Існуючі методи синтезу та дослідження апатитполімерних матеріалів впевнено доводять перспективність їх використання в медичній практиці, в тому числі, для виправлення дефектів кістки.


Посилання


1. Каназава Т. Неорганические фосфатные материалы / Т. Каназава [пер. с англ. под ред. акад. А.П. Шпака и В.Л. Карбовского]. – К.: Наукова думка, 1998. – 297 с.