Наукові конференції України, Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Біотехнологія XXI століття»

Розмір шрифту: 
ГЛИБИННЕ КУЛЬТИВУВАННЯ SACCHAROMYCES CEREVISIAE НА СЕРЕДОВИЩІ З ТРИФОСФАТ КАЛЬЦІЄМ
О.О., І.О., А.В., В.М., М.А., Є.В. Сироїд, Кулай, Лапінський., Ліновицька, Савицька, Пашинський

Остання редакція: 2015-06-24

Тези доповіді


Важливою проблемою сьогодення в світі є недостатність якісних продуктів харчування, а значить необхідність інтенсифікації рослинництва. Для вирішення цього питання необхідно підвищення ефективності використання хімічних та біологічних добрив, а також покращення або взагалі відновлення родючості ґрунтів. З цієї точки зору одним з перспективних напрямків використання біотехнологій в сільському господарстві є отримання біодобрив та розробка технологій вермікомпостування з наперед «вбудованими» поживними біогенними елементами, наприклад, фосфором.

Тому метою роботи було встановити особливості росту та морфології дріжджів Saccharomyces cerevisiae при глибинному культивуванні в присутності трифосфату кальцію, як можливих складових органо-мінеральних біодобрив.

В роботі використовувалися стандартні мікробіологічні і біохімічні методи. Об’єктом досліджень були дріжджі Saccharomyces cerevisiae. Середовищем для культивування був 10% розчин сахарози (об'ємом 3 дм3) з додаванням 50 г фосфату кальцію. В контрольне середовище фосфат кальцію не вносили. Зразки відбирали один раз на добу і визначали в них концентрацію дріжджів методом фотоколориметрії. Окрім того, вивчали стан дріжджової культури та кристалів фосфату кальцію світловим мікроскопіюванням.

Експеримент тривав 10 діб при кімнатній температурі до стабілізації концентрації дріжджових клітин. З другої доби спостерігалося утворення скупчень дріжджів на кристалах фосфату кальцію. Також мало місце збільшення концентрації дріжджів в присутності трикальційфосфату у три рази у порівнянні з контролем. Крім того, відбувалося інтенсивне формування гранул волютину (резервної поживної речовини поліфосфатної природи) у клітинах дріжджів, що колонізували кристали, це свідчить про підвищену метаболічну активність дріжджів у дослідному варіанті в порівнянні з контролем, яка, на нашу думку, стимулювалася саме наявністю фосфату кальцію і продуктів його взаємодії з органічними кислотами, що продукувалися дріжджами. Візуальні спостереження виявили поступову руйнацію кристалів фосфату під дією метаболітів Saccharomyces cerevisiae і утворення нової дрібнодисперсної твердої фази, яка за морфологією відрізняється від нативного трикальційфосфату.

Таким чином, можна вважати, що досліджені властивості дріжджів є перспективними для створення і використання у аграрній сфері біодобрив, зокрема для отримання органо-мінеральних добрив з підвищеним вмістом водорозчинного фосфору, як нових методів підвищення врожайності культур.