Найважливішою складовою частиною всіх рослин є геміцелюлози – група полісахаридів, куди входять ксилан, манан, галактани, які разом з целюлозою і лігніном формують клітинні стінки рослин. Геміцелюлози становлять близько однієї третини органічної маси більшості вищих рослин [1]. Геміцелюлази - це системи ферментів, що каталізують гідроліз геміцелюлоз до мономерів, які їх утворюють. За допомогою цих ферментів можна отримати глюкозу і пентози, для подальшого отримання фурфуролу, етанолу, ксиліту, біогазу та інших продуктів мікробного синтезу [2]. Важливою функцією є здатність комплексно або частково руйнувати розчинні і нерозчинні целюлози і геміцелюлози клітинних стінок рослин, сприяючи підвищенню виходу з неї біологічно активних речовин.

Геміцелюлази також додають у лікарські засоби в якості діючої речовини у такі препарати як фестал, дигестал, ензистал, панстал, та інші, які застосовують при хронічних панкреатитах з недостатньою функцією підшлункової залози, при розладах травлення, пов'язаних із захворюваннями печінки та підшлункової залози, анацидному і гипоацидному гастриті, хронічних ентероколітах. Геміцелюлаза в цих препаратах сприяє розщепленню целюлози, що покращує травні процеси, зменшує бродіння і утворення газів у кишечнику[3].

Ще одним зі шляхів використання є спосіб приготування хлібобулочних виробів, який полягає в додаванні високоефективного ферментного препарату з грибної геміцелюлази, що має високий рівень ксиланазної активності – 3700 од/см³. На основі цього методу було створено багатий на вітаміни та мінерали хлібобулочний виріб, що володіє кардіотонічною спрямованістю [4].

Геміцелюлози мають широкий спектр застосувань та ефективно використовуються в різних галузях промисловості. Це зумовлює їх поширення, як основної діючої або допоміжної речовини в лікарських препаратах та харчових добавках.