Розмір шрифту: 

Відомим продуцентом рибофлавіну, який використовується у промисловості, є аскоміцет Eremothecium ashbyi. За допомогою E.ashbyi можна отримувати як кормовий рибофлавін, що використовується в якості кормової добавки для тварин, так і, при застосуванні певних методів виділення та очистки, рибофлавін медичного призначення.

Досліджено вплив різних джерел вуглецю та азоту на накопичення біомаси та синтез рибофлавіну штамом Eremothecium ashbyi F340.

Об’єктом дослідження був Eremothecium ashbyi Guilliermond F340, отриманий з Всеросійської колекції промислових мікроорганізмів. Для визначення найсприятливіших для накопичення біомаси та рибофлавіну джерел вуглецю використовували середовище, що містило у своєму складі 0,5% дріжджового екстракту та 0,3% пептону, до якого як єдине джерело вуглецю, у кількості еквівалентній 10 г/дм3 глюкози, додавали фруктозу, галактозу, ксилозу, мальтозу, лактозу, сахарозу, сорбіт, маніт, дульцин, гліцерин, інозит, крохмаль. Визначення кращих джерел азоту здійснювали на середовищі наступного складу: глюкоза - 10 г/дм3, К2НРО4 - 1 г/дм3, КН2РО4 - 1 г/дм3, MgSO4·7H2O - 0,5 г/дм3, KCl - 0,5 г/дм3, до якого у якості джерела азоту (еквівалентj 3 г/дм3 NH4Cl) додавали наступні амінокислоти: аспарагінову кислоту, глутамінову кислоту, метіонін, цистеїн, треонін, аргінін, аспарагін, фенілаланін, аланін, триптофан та неорганічні сполуки: хлорид амонію, нітрат та нітрит натрію, нітрат амонію, сечовину.

Ріст культури E. ashbyi спостерігався на наступних джерелах вуглецю: глюкоза, мальтоза, лактоза, сахароза, фруктоза, галактоза, ксилоза, дульцин, гліцерин, інозит, сорбіт, маніт, крохмаль. Для синтезу рибофлавіну штамом E. ashbyi F340 кращим джерелом вуглецю виявився сорбіт. Так, максимальна концентрація рибофлавіну спостерігалася на середовищі з сорбітом – 52±1,56 мкг/см³, а максимальна кількість міцеліальної біомаси спостерігалася на середовищі з фруктозою – 9,27±0,37 мг/см³. Встановлено, що для синтезу рибофлавіну краще підходять моносахариди (фруктоза, галактоза) та шестиатомні спирти (сорбіт, маніт, інозит).

При дослідженні росту на різних джерелах азоту встановлено, що ріст не спостерігається на фенілаланіні, аланіні, триптофані, нітраті та нітриті натрію.

Кращими джерелами азоту для E. ashbyi F340 виявились метіонін та аргінін, концентрація рибофлавіну при цьому становила – 9,74±0,29 мкг/см³ та 8,54±0,25 мкг/см³ відповідно. Серед неорганічних джерел азоту найсприятливішим виявився нітрат амонію – 5,67±0,17 мкг/см³. Зауважимо, що сприятливі для накопичення міцеліальної біомаси є аргінін та сечовина – 1,48±0,029 мг/см³ та 1,4±0,028 мг/см³ відповідно.

Встановлено, що для синтезу рибофлавіну краще підходять аліфатичні амінокислоти (метіонін, аргінін, треонін).