Наукові конференції України, Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Біотехнологія XXI століття»

Розмір шрифту: 
ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ДО ОСМОТИЧНОГО СТРЕСУ ГЕНОТИПІВ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО ЗА УМОВ IN VITRO
С.В., С.І. Пикало, Волощук

Остання редакція: 2015-06-24

Тези доповіді


Успіх селекції при створенні посухостійких сортів тритикале багато в чому залежить від правильної оцінки стійкості створюваних генотипів [1]. Пряма оцінка посухостійкості рослин в полі вимагає багаторічних спостережень. Для прискорення селекційного процесу останнім часом все частіше вдаються до біотехнологічних методів. З метою імітації in vitro стресового ефекту застосовують осмотики, які знижують зовнішній водний потенціал [2]. Мета роботи – оцінити стійкість тритикале озимого до осмотичного стресу в калюсній культурі in vitro з використанням маніту в якості стрес-чинника.

Матеріалом досліджень були сорти тритикале озимого Обрій, Миролан, АДМ 11, лінії 38/1296, 1324 та гібрид F2 809. Калюс індукували з апікальних меристем пагонів 3-денних проростків. Підготовку донорного матеріалу проводили за описаною нами раніше схемою. Для кожного генотипу було взято по 160 експлантів. Калюси отримували на середовищі Мурасіге-Скуга (МС) із 2 мг/л 2,4-Д. Експланти 3 тижні культивували при 26 °С в темряві, переносили на світло і вирощували при освітленні 3-4 клк, відносній вологості повітря 70 % і 16-годинному фотоперіоді ще 2 тижні. Отримані калюси пересаджували в чашки Петрі на середовище з манітом (концентраціями 0 М, 0,2 М, 0,4 М, 0,6 М, 0,8 М) і культивували 4 тижні, визначаючи їх виживання. Після цього їх переносили на регенераційне середовище МС з 1 мг/л БАП і 0,5 мг/л НОК. Частку регенерації пагонів визначали за співвідношенням числа утворених пагонів до загальної кількості експлантів.

В результаті було встановлено, що для кожної з концентрацій маніту порядок ранжування генотипів за часткою живих калюсів був наступним: 38/1296 > Обрій > Миролан > F2 809 > 1324 > АДМ 11. Найбільш стійкою до осмотичного стресу за визначеними нами параметрами виявилась лінія 38/1296, оскільки калюси цього генотипу за селективних умов вирізнялись підвищеним морфогенним потенціалом, мали найбільший приріст біомаси і лише з експлантів цієї лінії після культивування на середовищі з манітом концентрацією 0,8 М було отримано регенеранти. Для решти генотипів концентрація маніту 0,8 М виявилась летальною. Найчутливішим до дії цього стрес-чинника виявився сорт АДМ 11, оскільки калюси мали низький рівень виживання за усіх використаних концентрацій і проявляли регенераційну здатність лише в контролі Отже, лінія 38/1296 може бути цінним матеріалом для подальшої селекції тритикале.


Посилання


1. Щипак Г.В., Шевченко Н.С., Иванченко Э.Г. Продуктивность озимых сортов тритикале Харьковской селекции // Зерновые культуры.  – 1997. – № 4. – С. 13–14.

2. Дубровна О.В., Моргун Б.В. Клiтинна селекцiя пшеницi на стiйкiсть до стресових чинникiв довкiлля // Физиология и биохимия культурных растений. – 2009. – Т. 41, № 6. – С. 463 – 475.