Остання редакція: 2015-06-24
Тези доповіді
На сьогодні перспективними напрямками біотехнологічних досліджень є пошук нових препаратів з фармакологічною активністю, а також розробка умов культивування їх продуцентів. В даному аспекті заслуговує на увагу вищий базидіальний гриб Grifola frondosa, що належить до родини Meripilaceae, порядку Polyporales, класу Basidiomycetes.
G. frondosa, також відомий як маїтаке, є визнаним кулінарним та лікарським грибом з різноманітними фізіологічно активними сполуками. Основними біологічно активними компонентами, які виділяють з плодових тіл та міцелію G. frondosa, є розчинні у воді полісахариди β-(1→6)-глюкани з β-1,3-глікозидними та β-(1→3)-глюкани з β-1,6-глікозидними зв’язками та водонерозчинні гетерополісахариди, а також глікопротеїди. Ці сполуки, особливо β-глюкани, отримують все більше визнання завдяки їх неспецифічній імуномодулюючої дії. Вони можуть бути потужними противірусними і протипухлинними агентами, які не впливають на вірусні або ракові клітини безпосередньо, а стимулюють імунну здатність організму до захисту.
Саме з G. frondosa отримують препарат грифолан. Він являє собою розгалужений β-(1→3)-глюкан з β-1,6-глікозидними зв’язками. Грифолан проявляє імунологічну, антибіотичну та протипухлинну фармакологічну активність, що є передумовою до його використання у терапії онкологічних захворювань.
Препарат грифолан виробляють із застосуванням твердофазного культивування з базидіом, але ефективнішим та технологічнішим є глибинне культивування з отриманням або посівного міцелію або міцеліальної біомаси та ендо- і екзометабілітів. Даних щодо умов глибинного культивування в літературі мало. Саме тому дослідження глибинного культивування G. frondosa з метою подальшого виділення та дослідження екзополісахаридів є актуальним та перспективним.
Метою проведених досліджень було визначено отримання екзополісахаридів глибинним культивуванням. Об’єктом досліджень був штам 1791 Grifola frondosa. Культивування здійснювалося на синтетичному середовищі [Бухало А.С., 1988] з додаванням 1% меляси та 50 г/л глюкози. Екзополісахариди виділяли фільтруванням з подальшим осадженням 96% етанолом (1:1) при +4 °С з наступним центрифугуванням при 6000 об/хв і висушуванням при +60 °С. Концентрацію екзополісахаридів визначали фенолсірчаним методом. У результаті проведеного культивування з 1 л культуральної рідини було отримано 2,84 г грифолану.
Наступними етапами досліджень планується підбір оптимальних способів очищення екзополісахаридів та дослідження їх біологічної активності.