Для організму риб у період інтенсивного росту одним із лімітуючих факторів виживаності та подальшого нормального розвитку є збалансованість корму, у тому числі за амінокислотним складом. Традиційним кормовим об’єктом для культивування планктонних ракоподібних, які часто слугують стартовим кормом для личинок риб, є дріжджі Saccharomyces cerevisiae. Однак питання пошуку ефективніших кормових субстратів залишається досі відкритим. З огляду на вагому роль каротиноїдів у початкових етапах постембріонального розвитку риб [1], в якості альтернативного об’єкту для годівлі культури зоопланктону був обраний вид дріжджів Rhodotorula glutinis, що здатний до каротиногенезу. Відповідно, метою нашого дослідження було встановити амінокислотний склад S. vetulus як живого корму для ранньої молоді риб при заміні традиційного харчового субстрату – дріжджів S. cerevisiae – на каротинсинтезуючі дріжджі R. glutinis.

Встановлено, що заміна дріжджів S. cerevisiae на каротинсинтезуючі у процесі культивування S. vetulus призводить до значної зміни співвідношення вмісту протеїногенних амінокислот досліджуваних ракоподібних. Зокрема, істотно підвищується частка метіоніну, гістидину та аргініну.

Зменшення частки фенілаланіну, треоніну, валіну та інших амінокислот не знижує поживної цінності годованих родоторулою ракоподібних. Це пов’язано із зростанням абсолютного вмісту всіх амінокислот на фоні збільшеного рівня накопичення білка.

Ефективність використання живих кормів при годівлі личинок риб залежить від збалансованості їх амінокислотного складу. Зокрема, вміст замінних амінокислот у кормах повинен становити не більше 33-50% від їх загальної маси (Остроумова, 2012). Отримані нами результати показали, що даний показник у S. vetulus, вирощених на S. cerevisiae, не відповідає вказаним вимогам, тоді як застосування R. glutinis дозволяє вирівняти співвідношення замінних та незамінних амінокислот у культивованому зоопланктоні до оптимального значення.