Розмір шрифту: 

Лікарські гриби – цінне джерело біологічно активних речовин. Біоконверсія сухарної крихти лікарськими грибами дозволяє утилізувати відходи виробництва хліба та отримувати грибну біомасу, яку можна використовувати для безпосереднього вживання в їжу або створення функціональних продуктів чи біологічно активних добавок. Метою даної роботи було дослідити накопичення біомаси 10 видів лікарських грибів при  культивуванні на сухарній крихті.

Види лікарських базидіоміцетів та аскоміцетів були отримані із Колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України: Flammulina velutipes 1878, Ganoderma applanatum 1701, Ganoderma lucidum 1900, Grifola frondosa 976, Lentinus edodes 502, Pleurotus ostreatus 551, Schizophyllum commune 1768, Trametes versicolor 353, Cordyceps militaris 1862 і Cordyceps sinensis 1928. Сухарна крихта суміші хлібів була надана ПАТ «Київхліб», м. Київ. Сухарну крихту з «Хліба українського столичного», «Хліба білоруського» та «Батона нарізного київського» виробництва ПАТ «Київхліб» отримували подрібненням та висушуванням при 60 °С відповідних видів хліба. Міцелій грибів вирощували поверхневим способом в колбах на стерильному середовищі, що містило 25 г сухарної крихти на 1 л води, протягом 14 діб.

На всіх видах сухарної крихти добре росли два види роду Ganoderma, (концентрація біомаси становила від 5,5 до 9,1 г/л), а найгірше росли L. edodes та G. frondosa. Аскоміцети роду Cordyceps накопичували біомасу від 3,5 до 5,3 г/л.    P. ostreatus краще ріс на сухарній крихті з «Хліба українського столичного» та «Хліба білоруського» (5,9 та 6,2 г/л відповідно), ніж на сухарній крихті суміші хлібів та сухарній крихті «Батона нарізного київського» (3,9 та 4,3 г/л відповідно), а T. versicolor накопичував більше біомаси на сухарній крихті суміші хлібів та «Хліба українського столичного» (6,5 та 5,2 г/л відповідно), ніж на сухарній крихті «Хліба білоруського» та «Батона нарізного київського» (3,8 та 3,1 г/л відповідно). Цікаво, що S. commune та F. velutipes добре росли на сухарній крихті суміші хлібів (8,9 та 6,4 г/л відповідно), але значно гірше – на сухарних крихтах окремих хлібів (від 2,6 до 3,9 г/л). Загалом, на сухарній крихті суміші хлібів 6 видів лікарських грибів накопичували біомасу більше 5 г/л, на сухарній крихті «Хліба  білоруського» – 5 видів, «Хліба українського столичного» – 4, а «Батона нарізного київського» – лише 2 види. Таким чином, синтез біомаси лікарських грибів на сухарній крихті залежав від виду гриба та різновиду сухарної крихти, але сухарна крихта суміші хлібів найбільше, а сухарна крихта «Батона нарізного київського» найменше сприяли накопиченню біомаси.