Останнім часом в світі зростає кількість підприємств ядерно-паливного цикла. Це призводить до серйозних проблем у сфері екологічної безпеки середовища, оскільки подібні підприємства є потенційним джерелом небезпечних радіоактивних елементів. Такі радіонукліди, як , трансуранові елементи, а також  негативно впливають на біосферу протягом багатьох років.

Згідно з даними, що були наведені в літературних джерелах, було показано, що в порівнянні з хітин- і хітозанвмісними природніми полімерами різного походження, більш ефективним сорбентом радіонуклідів є меланін.

Меланіни - це високомолекулярні полімери, що мають індольну природу та нерегулярну структуру. За хімічним складом вони розділяються на три класи: еу-, фео- і алломеланіни. Перспективним джерелом для отримання меланінів всіх трьох груп є трутові гриби, які широко розповсюдженні в лісах середньої полоси. Одним із таких грибів є трутовик справжній (Fomes fomentarius) з плодових тіл якого отримують меланін[1].

Аналіз літературних джерел дає підстави вважати, що ступінь осадження залежить від концентрації меланіну в розчині. Цей показник зростає при збільшенні вмісту меланіну в розчині.

Також використання водорозчинного меланіну є ефективним для видалення радіонуклідів в розчинах з низьким вмістом солей та широкому діапазоні рН розчинів, в порівнянні з іншими органічними чи неорганічними осаджувачами. Механізм зв'язування іонів з меланіном реалізується за рахунок взаємодії з карбоксильними і фенольними групами пігменту.

Результати робіт проведених І.Е. Велешко, Е.В. Румянцевої та ін, показують зміну характеру ІЧ-спектрів зразків, що містили радіонукліди: . Максимальний ступінь осадження радіонуклідів становив 80-85%. Це підтверджує доцільність використання меланіну для зв'язування іонів уранілу, европію та стронцію.

Отже, використання меланіну з трутовика справжнього для видалення радіонуклідів з розчинів є доцільним. Оскільки в інтересах будь-якої розвинутої держави забезпечити підвищення стандартів праці робітників ядерно-паливної сфери та населення  вцілому, і привести їх до міжнародних стандартів[2].