Сучасний світ ставить перед біотехнологами різноманітні задачі, однією з найактуальніших серед яких є пошук нових джерел для отримання кормових і дієтичних добавок, лікувальних та профілактичних препаратів. Одним з таких джерел можуть бути міцеальні гриби, що здатні синтезувати широкий спектр органічних речовин: білки, ліпіди, вітаміні та інші біологічно-активні сполуки.

Особливу увагу необхідно приділити природнім антиоксидантам, до яких відносяться каротиноїди, аскорбінова кислота, токофероли, убіхінони, тощо. Відомо, що антиоксиданти відіграють значну роль, захищаючи біологічні субстрати від неферментативного окиснення. Вони підтримують у нормальних фізіологічних концентраціях вільнорадикальні аутоокиснювальні процеси.

У зв’язку з цим, найбільш перспективним є зигоміцетний гетероталічний гриб Blakeslea trispora, штами  якого є надпродуцентами β-каротину та лікопіну. Крім каротиноїдів, ним можливий також біосинтез інших цінних сполук терпоїдної природи – убіхінона, ергостерину [1].

Спрямований синтез каротиноїдів супроводжується змінами в синтезі ліпідних сполук, з якими вони утворюють складні комплекси. Також, слід зазначити, що залежно від складу поживного середовища та умов культивування кількісний склад грибних каротиноїдів і ліпідів може варіювати в досить широких межах. Загальний вміст ліпофільних речовин з антиоксидантними властивостями зазвичай складає від 9,4% до 11,7% від загальної ваги ліпідів. З них картиноїди займають найбільшу вагу [2]. При цьому, стресові чинники (наявність в середовищі окисників, ультрафіолетове опромінення, тощо) призводять до змін в складі ліпідів, особливо це стосується жирних кислот. Наприклад, дефіцит фосфатів в середовищі стимулює синтез гліколіпідів B. trispora. Також відомо, що інгібітори супероксиддисмутази підвищують вихід каротину B. trispora [1].

Отже, гриб B. trispora є надзвичайно перспективним організмом для використання його як продуцента антиоксидантних речовин для вирішення ряду біотехнологічних задач.