Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) належить до сімейства Лютикові (Ranunculaceae), занесений в Червону книгу України. З лікувальною метою використовують траву рослини, яку збирають з початку цвітіння і до повного осипання плодів. При неправильному зрізанні стебла рослини не відновлюються і часто відмирають. Також є недопустимим повний збір усіх стебел з куща (особливо молодих), бо це порушує формування бруньок.

Горицвіт весняний відомий наявністю в ньому серцевих глікозидів – цимарину, адонитоксину та інших маловивчених глікозидів, а також цукрів рамнози і цимарози та сапонінів. Найбільше серцевих глікозидів міститься у траві (0,13–0,83%), зелених плодах і листі. Усього в рослині виявлено 25 індивідуальних серцевих глікозидів. Окрім глікозидів, з трави виділені також 2,6-диметоксихінон, флавоноїди – 0,59–1,2 % (флавоновий глікозид – адоніверніт), стероїдні сапоніни (6,8–9,4 %), органічні кислоти (0,6 – 1,2 %), аскорбінова кислота (33,4 – 49,2 мг %), каротин (1,3–2, 6 мг %), а також холін, кумарини, фітостерини та спирт адоніт (4 %).

Фармакологічні властивості препаратів горицвіту полягають в підсиленні і сповільнені серцевих скорочень, збільшенні ударного хвилинного об’єму серця, заспокоєнні нервової системи при вегетосудинних дистоніях, артеріосклерозі, кардіоневрозах, початкових формах серцевої недостатності. Використовують також у нефрології при хронічних нефритах, нефросклерозі, набряках (у тому числі і серцевого походження). У гомеопатії - при гіпертиреозах, кардіоневрозах, пневмонії, ревматизмі.

На даний час глікозиди знайдені в калусних культурах різних видів рослин і дослідниками встановлено, що в калусних культурах накопичуються глікозиди, аналогічні глікозидам інтактних рослин. Тому внесено в культуру in vitro горицвіт весняний для отримання речовини вторинного метаболізму, досліджено калусогенез і накопичення вторинних метаболітів в клітинних культурах. У роботі як експланти використано бруньки, відібрані весною, літом та восени. Стерилізацію проведено розчином перекису водню протягом 30 хв з попереднім зануренням в 70-% етанол на 5 с. Бруньки висаджували на модифіковане живильне середовище Мурасиге-Скуга і вирощували з фотоперіодом 16 год, освітленістю 4000 лк при температурі 23ºС, вологості повітря 70%. Проведено трьохкратну повторюваністю дослідів. Враховано кількість життєздатних експлантів протягом 21 дня з моменту висадки на живильне середовище. Проведено статистичну обробку результатів. Найкращі результати отримано при використанні бруньок весняних та осінніх, отримано відповідно 90 і 70% життєздатних осередків, що дозволяє в подальших дослідженнях прийняти це до уваги при розробці технології культивування адонісу весняного.