Поліфеноли являють собою групу хімічних речовин з високою молекулярною масою і великою різноманітністю молекулярних структур. Прості поліфеноли (псевдотанін, харчові таніни, чайні таніни) мають в’яжучий смак, широко використовуються у харчовій промисловості і дають лікувальний ефект при цілому ряді захворювань. Комплекс низько- та високомолекулярних поліфенолів, що отримав назву «дубильні речовини», виявляє в’яжучу, протизапальну, антимікробну дію. Постійно надходячи до організму людини з рослинною їжею (плоди, ягоди, чай, кава, какао, настої і відвари з рослинної сировини), поліфеноли тривало впливають на всі відділи травного тракту, серцево-судинну систему, мобілізують у живому організмі власні механізми гомеостазу, стимулюють функцію кори надниркових залоз, глюкокортикоїдні гормони, завдяки чому виявляють протизапальну активність і пов’язану з нею протимікробну, протигрибкову та протистоцидну активність. Доведено, що поліфеноли виявляють антиоксидантну, радіопротекторну дії, суттєво знижують токсичну дію хімічних агентів, благотворно впливають на судини. Більшість відомих поліфенольних сполук для лікування запальних процесів добувають із рослинної сировини екстракцією водою або етанолом [1].

Галова кислота, що разом з іншими дубильними речовинами зустрічається в листі чаю, у чорнильних (дубильних) горішках, у корі дуба, гранатового дерева, виявляє антибіотичні властивості і також може накопичуватись у досить високих концентраціях мікроорганізмом Phycomyces blakesleeanus, що було використано для розробки проекту виробництва галової кислоти мікробіологічним шляхом – розроблена апаратурно-технологічна схема процесу, для культивування антибіотику обрані оптимальні умови і склад поживного середовища.

В рослинних екстрактах поліфеноли містяться у збалансованому, незруйнованому природному вигляді, разом з іншими біологічно активними речовинами, що справляє комплексну лікувальну дію на живий організм [1], і тому для отримання поліфенолів більш доцільним з економічної та екологічної точки зору можна вважати використання природної рослинної сировини.

Дослідження антибіотичної активності водних рослинних настоянок, які містять поліфеноли, проводили на зразках джерельної води, в результаті досліджень розроблена методика визначення концентрації суми біоактивних речовин, які пригнічують дію і розвиток патогенних мікроорганізмів. Результати досліджень можуть бути використані при розробці нових технологій виготовлення лікувально-профілактичної та косметичної продукції природного походження без використання коштовного обладнання і токсичних реагентів.

Література:

1.  Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині [Текст] / А.Я. Кобзар // К.: Медицина – 2007. – 544.