Отриманню високих і стабільних урожаїв картоплі перешкоджає широке поширення хвороб, що уражують бульби при зберіганні  – фузаріозу, бактеріозу, ризоктоніозу, альтернаріозу, фомозу та інших фітопатогенів, втрати від яких можуть досягати 50–85%. Сучасні тенденції розвитку захисту рослин спрямовані на розробку і пошук екологічно безпечних методів регулювання чисельності патогенів, зокрема мікробіологічних препаратів для захисту рослин (Тихонович И. А., Кожемяков А. П., Чеботарь В. К. и др., 2005, Патика В.П. та ін., 2007). Метою наших досліджень було вивчення антагоністичної активності біопрепаратів проти збудників хвороб бульб картоплі в модельних лабораторних дослідженнях. Об'єктами досліджень були фітопатогенні гриби та бактерії Fusarium solani, Fusarium oxysporum, Fusarium sambucinum, Alternaria solani та Pectobacterium carotovorum.  Оцінку фунгіцидної та бактерицидної активності проводили  методом дифузії в агар із застосуванням дисків, просочених досліджуваними препаратами за  загальноприйнятими методиками (Билай В.И., 1982). Досліджували такі  препарати: контроль – обробка водою; біологічний контроль – Фітоцид-Р (на основі бактерій Bacillus subtilis, БТУ-Центр, Україна), Екстрасол (консорціум асоціативних бактерій, Росія, Всеросійський НДІ сільськогосподарської мікробіології); Планриз (на основі бактерій Pseudomonas fluorescence, Україна).

При вивченні видового складу збудників фузаріозної гнилі нами було визначено, що найбільш поширеними та агресивними із роду Fusarium виявились види F.solani, F.oxysporum та F.sambucinum. Проведені дослідження показали, що всі досліджувані мікробіологічні препарати стримували ріст фітопатогенів (таблиця). Однак активність препаратів до фітопатогенів бактеріальної та грибної етіології виявилась  різною. Найчутливішими серед мікроміцетів роду Fusarium виявився F.sambucinum (27,7–31,5 мм проти 10,4–16,4 мм у решти мікроміцетів). Найменшою була зона пригнічення росту Pectobacterium carotovorum, що становила 9,3–16,6мм. Найкращу виражену фунгіцидну та бактерицидну активність мав біопрепарат Екстрасол (зона затримки росту фітопатогенів становила 16,6 – 31,5 мм проти 10,3–19,4 мм при використанні Планризу та Фітоциду-Р). Застосування біопрепаратів, що мають поліфункціональну дію, які не лише позитивно впливають  на ростові процеси рослин, але й на стійкість рослин до збудників хвороб, сприятиме отриманню екологічно безпечної продукції.