Наукові конференції України, Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Біотехнологія XXI століття»

Розмір шрифту: 
ІНДУКТОРИ ІНТЕРФЕРОНУ – ЕФЕКТИВНІ АНТИВІРУСНІ ЗАСОБИ
Т.А. Богун

Остання редакція: 2015-06-24

Тези доповіді


В Украінї щорічно реєструється понад 20 млн. випадків інфекційних захворювань. Понад 90% випадків захворювань припадає на грип та інші гострі респіраторні захворювання. Такий високий відсоток захворюванності пов’язаний з великою кількістю збудників (віруси грипа, парагрипа, аденовіруси, риновіруси, реовіруси, мікоплазми, хламідії ), а також високою частотою мутацій та легкістю передачі. На сьогоднішній день існує широке коло антивірусних лікарських препаратів.

Одним з засобів для профілактики являються вакцини. На жаль, для них характерний вузький спектр дії, висока вартість, широкий спектр протипоказань. Враховуючи швидку зміну антигенної структури вірусу, вакцини не зажди дають позитивний результат [1].

Іншим підходом є активація факторів неспецифічного імунного захисту у відповідь на проникнення вірусу в організм, зокрема вироблення ендогенного інтерферону, дія якого спрямована насамперед на блокування проліферації та репродукції збудника в клітинах. У зв'язку з цим більшої увагу заслуговують як власне препарати інтерферону, так і його індуктори.

На фармацевтичному ринку пропонується досить широкий вибір препаратів екзогенного інтерферону різних виробників, різних лікарських форм. Ці препарати є досить ефективними, але мають ряд недоліків: в організмі можуть утворюватись антитіла до інтерферону внаслідок застосування недостатньо очищених препаратів у високих дозах, препарати викликають ряд побічних ефектів, окрім того лікування є довготривалим і дорогим [2].

Індуктори ендогенного інтерферону вважаються одними з найбільш перспективних препаратів для профілактики сезонних епідемій ГРВІ. Це пов'язано з тим, що вони "включають" природні механізми антивірусного захисту, які зберігаються навіть після застосування цих препаратів. Вони викликають в організмі утворення власного (ендогенного) інтерферону імунними клітинами (лейкоцитами, макрофагами), епітеліальними клітинами, а також тканинами селезінки, печінки, легенів, мозку. Препарати проникають в цитоплазму і ядерні структури, активують синтез "ранніх" інтерферонів. Вже на 4-6 годину після прийому даних препаратів в організмі починається синтез інтерферонів. При профілактичному прийомі спостерігається зниження частоти, полегшення перебігу та тривалості захворювання.

 

  1. 1. Гендон Ю.З. Вакцины и химиопрепараты для профилактики гриппа / Ю.З.Гендон // Вопросы вирусологии. – 2007. – № 1. – С.4–10.
  2. 2. Індуктори інтерферону як противірусні агенти: нові аспекти старої проблеми / М. Я. Співак, С. А. Андронаті, С. А. Ляхов, О. В. Карпов, Н. М. Жолобак, Л. О. Литвинова, Д. Р. Шай // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. –  2007. –  5, Вип. 1. –  С. 4-20.