Вино - продукт, отриманий з використанням різних видів мікроорганізмів, містить багатий комплекс поживних речовин, мікроелементів та інших біологічно активних речовин, має лікувальні, профілактичні і оздоровчі властивості. Основні смакові та фізико-хімічні властивості формуються під час бродіння, викликаного дріжджами.

За класичною технологією виготовлення столового вина здійснюється без додавання готового посівного матеріалу,  що обумовлює високу залежність органолептичних властивостей  готового продукту не тільки від сорту та умов вирощування винограду, а й від стихійності якісного складу мікрофлори на поверхні сировини. Таким чином останні десятиріччя у виноробстві спостерігається тенденція до застосування чистих культур, зокрема препаратів сухих дріжджів закордонних виробників. Для приготування вин виробником препаратів ліофільно – висушених дріжджів пропонується додавати вміст саше у кількості 5 г у 20-40 л сусла. При цьому за даними літератури з мікробіологічних основ виробництва вина рекомендується використовувати дріжджову суспензію у концентрації (2 – 15)∙10⁷ КУО/мл, додаючи її у кількості 5 % від об’єму сусла.

На сьогоднішній день існує декілька методів підрахунку клітин у суспензії: метод Коха, за допомогою лічильних камер Тома – Цейса, Горяєва, Бюркера або Предпяченського, тощо. Перевагою першого є те, що цей метод дозволяє оцінити кількість живих та мертвих клітин, але він є тривалим і дорогим. Тривалість та трудомісткість характерні й для підрахунку клітин у лічильних камерах. Тому розробка методики приготування розводки чистої культури дріжджів із застосуванням спектрофотометричного методу є актуальною. На першому етапі роботи готували розведення чистої культури дріжджів за методом серійних розведень. Для цього у першу пробірку зважували 0,1 г препарату та додавали 9,9 мл води очищеної, потім із першої відбирали 1 мл переносили у другу, додаючи 1 мл води очищеної, з другої у третю, і так далі до дванадцятої пробірки. В отриманих суспензіях визначали кількість клітин за методом підрахунку у камері Горяєва та оптичну густину (λ=540 нм) спектрофотометром СФ-101. За результатами проведених експериментів будували графічну залежність оптичної густини від кількості клітин та визначали діапазон, оптимальний для подальшого використання.

Результати проведених випробувань показали, що необхідна концентрація клітин у розводці (2 – 15)∙10⁷ КУО/мл відповідає значенню оптичної густини 0,05-0,3. Запропонована методика дозволяє скоротити час та спростити технологічну операцію приготування посівного матеріалу при виготовленні вина столового на підприємстві.